Брусилів під владою Польщі

Документальні відомості про Брусилів датовані 1525 роком, свідчать що в ХVІ-ХVІІ ст. між польськими магнатами точилася боротьба за володіння містечком.

У XVI ст. селяни Брусилова платили грошовий та натуральний чинш, а також вiдробляли панщину. Середня норма для волочного господарства становила три днi на тиждень. Соцiально-економiчний гніт поєднувався з нацiонально-релiгiйним. Польська шляхта зневажала українську мову, народнi звичаї, намагалася окатоличити населення. У вiдповiдь на цей гніт брусилівчани неодноразово пiднiмалися на боротьбу за визволення.

В той період Брусилів ділився на Старомістя і Новомістя. Магдебурзьким правом користувалося лише Новомістя, а мешканці Старомістя майже всі були кріпаками. Кожен хто не мав землі й жив тільки з ремесла, мусив сплачувати власникові міста по 16 злотих на рік, а також виконувати роботи на ремонті замку й греблі. Нелегко жилось трудящим, проте вони не схиляли голови перед гнобителями. Вони билися в повстанських загонах пiд керiвництвом К. Косинського (1591-1593 рр.), С. Наливайка (1594-1596 рр.). Влiтку 1618 року селяни мiстечка пiдпалили помiщицький маєток, вчинили розправу над ненависною шляхтою.

Активну участь брусилiвчани брали у визвольнiй вiйнi українського народу 1648-1654 рр. Багато жителiв вiдважно билися з шляхетським вiйськом пiд Пилявцями, Зборовом та в iнших битвах. 1649 року Брусилiв став сотенним мiстечком, де стояли козацькі сотні Білоцерківського і Паволоцького полків. Пiд час воєнних дiй польсько-шляхетських вiйськ за пiдкорення Правобережної України повстанцi пiд керiвництвом Д. Дейнеки у травні 1666 року обложили Брусилiв. Їx пiдтримало мiсцеве населення. Селяни вiдмовилися виконувати повинностi. За Андрусiвським перемир´ям 1667 року Брусилiв залишився пiд владою шляхетської Польщi. В цей перiод ще бiльше посилився гніт трудящих.

Пiд час Коліївщини в районi Брусилова дiяв гайдамацький загiн І. Бондаренка. Коли гайдамаки пiдiйшли до мiстечка, мiщани зустрiли їx хлiбом-сiллю. У загiн влилося багато брусилiвчан. Повстанцi вчинили розправу над польськими панами, орендарями, крамарями та корчмарями.