Високе

Село, підпорядковане Ставищенськiй сiльськiй радi, розташоване за 34 км на схід від Коростишева, за 11 км на північ вiд Брусилова, за 1 км вiд автошляху Київ—Чоп, за 38 км на північний захід від залізничної станції Скочище. Площа населеного пункту —210 га.

1970 р. у Високому проживало 712 осіб, з яких жінок — 406, чоловіків — 306. 1979 р. чисельність населення села становила 604 осіб (жінок — 334, чоловіків — 270), 1989 р. — 473 осіб (жінок — 276, чоловіків — 197).

Земельні угіддя та тваринницькі ферми села входили до складу колгоспу «Дружба», центральна садиба якого розміщувалася у Ставищі. У Високому працював відділок колгоспу. За успіхи в розвитку сільського господарства орденом Трудового Червоного Прапора нагороджені ланковий Анатолій Федотович Семенченко (1977 р.) і свинар Юліан Тимофійович Полежака (1977 р.); орденом Трудової Слави ІІІ ступеня — доярка Зінаїда Максимівна Головач (1975 р.).

З історії села

Первісна назва села — Високоє, що походила від розташування на височині. Село стоїть за кілька верст на північ від Щенківки.

Перші відомості про село датуються XVI століттям.

Від 1803 р. село належало князеві Войцеху Понінському, підстарості луцькому, потім Подоським, а в 30-х роках Високе зараховано до володінь князя Олександра Гедройця. 1866 р. частину земельних угідь села Високого у Гедройця викупили селяни.

Станом на 1900 р. у Високому було 288 дворів, в яких проживало 1066 мешканців, з яких чоловіків — 550, а жінок — 516