Вільшка

Село, підпорядковане Брусилівській селищній об’єднаній територіальній громаді, розташоване за 48 км на південний схід вiд Коростишева, за 11 км на південний схід вiд Брусилова, за 27 км від вiд залізничної станції Фастів, за 26 км вiд автошляху Київ—Чоп. Через село протікає річка Свинорийка. Площа населеного пункту — 243 га.

1970 р. у Вільшці проживало 462 особи, з яких жінок — 272, чоловіків — 190. 1979 р. чисельність населення села становила 322 особи (жінок — 183, чоловіків — 189), 1989 р. — 222 особи (жінок — 134, чоловіків – 88).

На території села працював колгосп ім. Горького. Протягом 1963—1970 рр. його головою був Василь Якимович Буря, 1971—1974 рр. — Віктор Вікторович Онищенко.

1974 р. колгосп ім. Горького об’єднався з хомутецьким «Будівник комунізму» в одне господарство. Центральна садиба колгоспу ім. Горького розміщувалася у Хомутці. У Вільшці працював відділок колгоспу.

З історії села

Перша писемна згадка про село датується 1628 року.

Згідно з борговою розпискою Бутовичів, 1650 р. Вільшка перейшла у власність шляхтича Свижинського, родині якого належала до кінця XVII ст.

1845 р. власником Вільшки був поміщик Дунаєв. Згодом він продав село Гаврилові Крижановському, якому 1864 р. належало 1938 десят. землі. У селі налічувалося 76 дворів, де проживало 558 осіб; працювали поміщицькі заводи: цегляний та невеликий цукровий. З правого боку дороги на Дивин стояв вітряк, а за дві версти від села в бік Юрова виріс хутір. Ще один хутір Вигода, де була корчма, розташовувався за версту від села при ґрунтовій дорозі до Дідовщини.