Дивин

Село Дивин, підпорядковане Брусилівській селищній об’єднаній територіальній громаді, розташоване за 46 км на південний схід від Коростишева, за 15 км на південний схід від Брусилова, за 35 км від залізничної станції Скочище, за 29 км від автошляху Київ—Чоп. Площа населеного пункту — 237 га.

1970 р. у Дивині проживало 612 осіб, з яких жінок — 386, чоловіків — 226. 1972 р. у 270 дворах мешкало 614 осіб. 1979 р. чисельність населення села становила 431 особа (жінок — 272, чоловіків — 159), 1989 р. — 324 особи (жінок — 203, чоловіків — 121).

На території села була розміщена центральна садиба колгоспу ім. Леніна, який мав у користуванні 2146 га сільськогосподарських угідь, зокрема 1940 га ріллі. Господарство вирощувало зернові культури, картоплю, цукрові буряки, розвивало м’ясо‑молочне виробництво.

Протягом 1963—1972 рр. головою колгоспу ім. Леніна працював Дмитро Андронович Рябець, 1972 р. — С. М. Кулібаба, а після нього — Радченко, 1973—1975 рр. — Михайло Володимирович Рябенко.

1975 р. дивинський і соловіївський колгоспи об’єдналися в одне господарство — колгосп ім. Леніна. Центральна садиба розміщувалася у Соловіївці. У Дивині працював відділок колгоспу.

З історії села

Згідно з дослідженнями Ігнатія Шорнеля, село Дивин разом з Морозівкою, Хомутцем, Соловйовкою (Соловіївкою), Водотиями від найдавніших часів входило до складу Брусилівської волості й у першій половині XVI ст. належало родині Брусиловських. Однак Дивин — набагато давніше село, яке існувало ще за часів Київської Русі або й раніше. На це вказують два кургани часів монголо-татарського нашестя та городище поблизу Дивина.

На давнє утворення села натякає і його назва. Місцева легенда оповідає, що назва поселення походить від старослов’янського божества Див (Дзів), зображуваного у вигляді голови сови. У «Слові о полку Ігоревім» є такі слова: «Дивъ скличеть вверху древа».

Станом на 1900 р. в Дивині налічувалося 1586 десят. землі, з них поміщикам належало 367 десят., церкві — 36 десят., селянам — 1086 десят., міщанам та іншим категоріям населення — 97 десят. У селі було 362 двори, де проживало 1925 осіб, з яких чоловіків — 979, а жінок — 946.

Панський маєток Шорнелів у Дивині, початок 1900‑х рр.