Озера

Село, підпорядковане Брусилівській селищній об’єднаній територіальній громаді, розташоване за 29 км на південь від Коростишева, за 30 км на південний захід від Брусилова, за 7 км від залізничної станції Скочище, за 3 км від залізничної платформи Лотос. Площа населеного пункту — 234 га.

У селі та поблизу нього є велика кількість озер і водойм. Зокрема, в центрі — озеро Сільське, поблизу сільради — Панське, на південній околиці при виїзді вбік Скочища — Динькове болото. На північній околиці села знаходиться озеро Торфовище, з якого бере початок річка Здвиж.

1970 р. в Озерах проживало 556 осіб, з яких жінок — 318, чоловіків — 238. 1972 р. у 186 дворах мешкало 513 осіб. 1979 р. чисельність населення села становила 392 особи (жінок — 223, чоловіків — 169), 1989 р. — 341 особа (жінок — 190, чоловіків — 151).

На території села розміщувалася центральна садиба колгоспу ім. Шевченка, який мав у користуванні 3435 га сільськогосподарських угідь, зокрема 2910 га ріллі. Господарство вирощувало зернові культури, картоплю, розвивало м’ясо‑молочне виробництво.

З історії села

Назву села Озера виводять вiд розташування на його територiї великої кiлькостi озер і болiт. Його вперше письмово згадано 1775 р. Парафіяльна церква в Озерах в ім’я Архістратига Михаїла дерев’яна, сьомого класу; землі має 36 десятин, збудована в 1775 р. До її парафії приписані села Биков, Западня.

М. Брицун-Ходак вказує на існування села з назвою Озера ще до княжих часів. Численні знахідки археологічних розкопок і давнє городище часів Київської Русі на місці нинішнього села Озера свідчать про існування тут стародавнього поселення, але в архівних документах села з такою назвою протягом XVI—XVII ст. у складі Ходорківських маєтностей не значиться.

Станом на 1900 р. в Озерах було 105 дворів, в яких проживав 621 мешканець, з яких чоловіків — 319, жінок — 302. Основним заняттям жителів Озір було хліборобство. Крім того, багато мешканців села працювало на цукрових полях, заробляючи до 200 руб. на рік. У селі діяли православна церква, школа грамоти, працювали кузня і хлібний магазин.