Покришів

Село, підпорядковане Брусилівській селищній об’єднаній територіальній громаді, розташоване на березі річки Здвиж, за 35 км на південний схід від Коростишева, за 11 км на південний захід від Брусилова, за 22 км від залізничної станції Скочище, за 20 км від автошляху Київ—Чоп. Площа населеного пункту — 201 га.

1970 р. у Покришеві проживала 681 особа, з яких жінок — 380, чоловіків — 301. 1979 р. чисельність населення села становила 487 осіб (жінок — 260, чоловіків — 227), 1989 р. — 356 осіб (жінок — 197, чоловіків — 159).

Протягом 1963—1990 рр. земельні угіддя та тваринницькі ферми села входили до складу водотийського колгоспу ім. ХХI з’їзду КПРС. У Покришеві працював відділок колгоспу.

1990 р. у Покришеві розпочалося будівництво житла для населення, постраждалого від наслідків аварії на Чорнобильської АЕС. Було збудовано 69 будинків. 1992 р. у Покришів переселилися родини із села Калинівка Народицького району.

З історії села

Приблизно за 5 верст на північний схід від Болячева на правому березі річки Здвиж утворюється село Покришів. Рік заснування його невідомий, але з середини XVIII ст. Покришів уже належить Каетанові Расцішевському, а потім переходить його спадкоємцям Расцішевським та Рильським. Саме Покришів став першим родинним гніздом Рильських на теренах сучасної Житомирщини.

Згідно з народними переказами, назва села походить вiд слова «покришка». Жителi села здебільшого займалися виготовленням гончарних виробiв, зокрема й покришок до них.

Станом на 1900 р. у Покришеві було 107 дворів, в яких проживало 630 мешканців, з них чоловіків — 320, а жінок — 310. У селі діяла школа грамоти, працювали водяний млин, чотири вітряки, дві кузні, маслобійня і хлібний магазин.