Джунь Василь Іванович

Василь Іванович Джунь народився 7 серпня 1952 р. в селі Гнилець (нині село Долинівка Брусилівського району).

Дитинство Василя, як помах крила жар-птиці, промайнуло в мальовничому поліському селі. Ріс у залюбленій у пісню трудовій селянській родині — тато Іван Петрович чудово грав на гармошці, гарно співав, а мама Надія Опанасівна мала сильний і ніжний голос. Великий вплив на виховання Василя мав дідусь Опанас Трохимович Зарудній. Він змалечку привчав хлопця до нелегкого хліборобського життя, привив йому любов до рідного краю. Не залишалися осторонь і бабуся Ольга Силівна та старша сестра Валентина, які всіляко допомагали Василю в буденному житті.

1968 р. Василь Джунь закінчив Гнилецьку 8-річну школу. Потім навчався у Водотийській середній школі, а повну середню освіту здобув у Фастівській вечірній школі, одночасно працюючи слюсарем-інструментальником місцевого вагоноремонтного депо.

Хлопцеві пророкували долю неабиякого музики та співака, але життєва стежка прослалася не у світ музики, а у світ рейкових доріг потужних потягів. Фастівське вагоноремонтне депо направило вчитися на машиніста електропотягів. І він поїхав навчатися. Тільки… в Дубно — у культосвітнє училище.

З училища забрали в армію. Військова частина взяла шефство над місцевим медичним училищем. Василь допомагав працювати з хоровим колективом, готував виступи вокалістів. Там познайомився з майбутньою дружиною — Надією. Після служби в армії приїхали в Ружин, де й одружилися. Василь пішов працювати в місцевий Будинок культури, а щоб зручніше було навчатись — перевівся до Житомирського культосвітнього училища (нині Житомирський коледж культури і мистецтв імені Івана Огієнка), яке закінчив з відзнакою.

1975 р. він вступив до Луцького державного педагогічного інституту ім. Л. Українки, через п’ять років отримав диплом за спеціальністю «вчитель історії та суспільствознавства». Працював у Зарічанській восьмирічній школі вчителем історії, правознавства та музики. Нині Василь Іванович з гордістю носить на святковому піджаку знак «Відмінник освіти України».

Але доля повернулася так, що Василь Іванович став начальником позавідомчої охорони при райвідділі міліції, а за якийсь час — заступником начальника РВВС з політико-виховної роботи. Майже десят літ віддано нелегкій міліцейській справі. За цей час закінчив юридичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка за спеціальністю «правознавство».

Самовіддану службу в органах внутрішніх справ відзначено медалями, Почесними грамотами, нагрудним знаком «Відмінник міліції».

Ставши юристом, Василь Іванович обрав собі професію в царині юриспруденції — адвокатуру. Як, адвокат, захисник, стоїть на сторожі прав громадян. Він — учасник з’їзду адвокатів України 2005 р., нагороджений грамотами Житомирської обласної спілки адвокатів.

Але музика завжди живе в його серці. Він не може уявити без неї свого життя. Василь Іванович Джунь — відомий композитор-аматор не тільки на Житомирщині, але й за її межами. Ним написано понад сто пісень — мелодійних, ліричних. Пісні друкуються у пресі, музичних збірниках, зокрема в таких: «Пісня долю вишила» та «Дідова хата».

Василь Іванович — член Всеукраїнської музичної  спілки. Написав сім книг: «Заспівай, моє серце», «Слова, що просяться у пісню», «У музиці слові та пісні я знайшов себе», «Уста малої батьківщини (з Брусилова у Долинівку (Гнилець) на весілля», «Белая берёза в творчестве русского поэта-песняра Сергея Есенина исполнителя собственных песен (шансона)», «Гулак Советов» — учреждение Белый лебедь», а також «Лірико-ностальгічні романси на українській і російській мові». Нині готується до друку двотомник віршів, поем і пісень Василя Джуня: перший том — «Матусин хліб», а другий — «Мамин голос». У них йдеться про села Брусилівщини та про людей праці з рідного села.

У творчому музичному доробку композитора п’ять сольних пісенних альбомів: «Літа на зиму повернули», «З Брусилова у Долинівку (Гнилець) на весілля», «Белая береза», «Гулак Советов» — учреждение Белый лебедь. Ним написано понад сто пісень і текстів до них, зокрема 35 хорових творів, 15 романсів, партитури з клавірами для естрадного та духового оркестрів: «Літній дощ», «Ча-ча-ча», «Осінній мотив», «Вальс кохання», марш «Слава музикантам».

Музикант є автором збірок вокальних творів «Заспівай, моє серце» (2012), «У музиці, слові та пісні я знайшов себе: Твори для народного хору та вокального ансамблю у супроводі баяна» (2012).

Василь Іванович Джунь — дипломант Всеукраїнського конкурсу музикантів у Житомирі за романс «На човні» (1991), лауреат Житомирського обласного конкурсу ім. Лесі Українки за пісні: «на Чорнобиль журавлі летіли», «Дідова хата», «Мамі». 2016 р. в конкурсі композиторів Житомирщини він посів третє місце за пісню-реквієм «Загиблим героям Майдану».

…Вечорами композитор Джунь уриває бодай хвильку, щоб узяти до рук баян чи пробігтися пальцями по клавіатурі піаніно. А мелодії завжди відлунюють у його грудях, і він квапиться перенести їх на нотний папір, щоб подарувати людям.

ЛІТНІЙ ДОЩ

СИВОЧОЛІ ВИПУСКНИКИ

НАД МОЇМИ ДНЯМИ

МАМИН ГОЛОС

БРУСИЛІВСЬКИЙ ВАЛЬС

ДОЛИНІВСЬКА ПОЛЬКА

Comments are closed.