Старожитності Здвижень-краю
Святненко В. Г. Старожитності Здвижень-краю. — К.: Віпол, 2016. — 452 с.: іл.
У монографії вперше в краєзнавчій науці здійснюється систематизований і комплексний аналіз старожитностей окремої історико-етнографічної області сучасної України — Приполісся, яку автор називає Здвижень-краєм. На основі об’ємного фактажу археологічних пам’яток, антропологічних матеріалів, культових і архітектурних споруд, витворів мистецтв, літописів й інших письмових історичних джерел висвітлено процес формування та розвиток краю від часів зародження людської цивілізації до початку XX століття. Важливі історичні події та їхня роль і значення в контексті загальноукраїнської історії представлені в хронологічній послідовності.
Значну увагу приділено давньоруському періоду історії Брусилівщини. Зокрема, на основі стародруків, архівних матеріалів, знайдених артефактів під час археологічних і краєзнавчих розвідок автор встановив точне місцезнаходження літописного міста Київської Русі — Здвиженська, знищеного монголо-татарами.
Генеалогічний опис власників поселень Здвижень-краю не тільки дає змогу осмисленіше підійти до ролі й місця кожного шляхтича, князя, дворянина в історичному процесі розвитку поселень, але й може стати першим кроком для багатьох українських родин на шляху до пошуку свого родового коріння. Книга є значно доповненим і уточненим виданням першого тому краєзнавчої трилогії «Рідний край над Здвижень-рікою. Відлуння сивої давнини». Для археологів, істориків, музейних працівників, краєзнавців, викладачів і студентів історичних спеціальностей, усіх, хто цікавиться минулим України.
Переднє слово
Старожитності рідного краю творять історію України
«Не обезцінюймо української історії, бо хто зневажає свою рідну історію, той своїх рідних батька-матір зневажає. Ми мусимо глибоко шанувати свою тяжку історію, бо ми кров’ю своєю її творили…».
Іван Огієнко (Митрополит Іларіон)
Різнобарвна мозаїка сучасної української культури складається з неповторних колоритів історії, звичаїв, побуту, традицій і народних говірок кожного окремого населеного пункту чи природно-географічного краю. Через різні історичні епохи кожному краю дісталися у спадок віками освячені археологічні пам’ятки, витвори мистецтв, культові й архітектурні споруди, письмові історичні джерела. Всі ці старожитності не тільки являють собою безцінні надбання духу нашого народу, але й стають культурною спадщиною людства в цілому. Ось чому вихід в світ нової краєзнавчої книги завжди є унікальною і знаковою подією в історико-культурній палітрі мистецьких заходів.
Книга, яку ти щойно розгорнув, шановний читачу, присвячена старожитностям невеликої історико-етнографічної області сучасної України — Брусилівському району Житомирської області, яку автор називає давнім Здвижень-краєм. Дехто відносить цей чарівний і мальовничий край до Полісся. Проте більш точним його визначенням слід вважати Приполісся, бо історичний поступ Брусилівщини, що розпочався ще з кам’яного віку, був нерозривно пов’язаний з історією Полянської (Київської) землі.
Читаючи книгу, ми з цікавістю дізнаємося, що Здвижень-край завжди знаходився в епіцентрі історичних подій України. Це і його героїчна оборона від монголо-татар і кримських татар, відчайдушна боротьба селян-козаків під час національно-визвольної війни XVII століття, повстання гайдамацьких загонів під час Коліївщини, збройний виступ Південного товариства декабристів, відвідини Великим Кобзарем Брусилівщини тощо. Особливе місце в книзі займає краєзнавче дослідження «В пошуках літописного Здвиженська», де автор, на основі стародруків, архівних та історичних джерел, а також даних археологічних розкопок і краєзнавчих розвідок, вказує на місцезнаходження літописного града Київської Русі — Здвиженська.
Багата історія завжди залишає по собі багату культурну спадщину. І це не тільки пам’ятні чи знакові події, але й видатні особистості, які відіграли визначну роль у розвитку краю. Саме тому третю частину книги автор присвятив вивченню походження найбільш знаних родів власників поселень Брусилівщини, хто представляв еліту суспільства та мав політичну владу над соціальними інститутами й окремими людьми впродовж конкретного історичного періоду.
Впевнений, що книжка «Старожитності Здвижень-краю» матиме успіх у читачів, бо в повній мірі відповідає мудрому вислову видатного іспанського новеліста, драматурга і поета Мігеля де Сервантеса: «Історія — скарбниця наших діянь, свідок минулого, приклад і повчання для сьогодення, застереження для майбутнього». Бажаю їй щасливого плавання серед безкраїх читацьких морів сучасної літературної України.
Микола Володимирович Луків
поет, заслужений діяч мистецтв України,
академік Української екологічної академії наук,
головний редактор журналу «Дніпро»
Зміст
Переднє слово……………………………………………………………………………………… 7
Від автора……………………………………………………………………………………………. 9
ЧАСТИНА ПЕРША. У ПОШУКАХ ЛІТОПИСНОГО ЗДВИЖЕНСЬКА ……..11
Міста давньої Русі……………………………………………………………………………… 16
Крізь призму століть………………………………………………………………………….. 21
На лівому березі Здвижень-ріки…………………………………………………………. 29
Дорогою до давнього Здвиженська……………………………………………………. 35
За три версти від істини……………………………………………………………………… 47
Здвиженськ……………………………………………………………………………………….. 52
Замість епілогу…………………………………………………………………………………… 61
ЧАСТИНА ДРУГА. ВІДЛУННЯ СИВОЇ ДАВНИНИ………………………….. 67
Брусилівщина……………………………………………………………………………………. 70
З глибини віків………………………………………………………………………………….. 74
Археологічні пам’ятки Здвижень-краю…………………………………………. 74
Змієві вали та Держава Слов’ян……………………………………………………. 84
Держава Деревлян і Держава Полян……………………………………………… 87
Княжа доба…………………………………………………………………………………. 90
Скарби віків………………………………………………………………………………… 95
Після монголо-татарських погромів (XIII—XIV ст.)…………………………. 100
У складі Литовсько-Руської держави (XV ст.)………………………………….. 104
Суспільно-політичне становище………………………………………………… 104
Поселення та землеволодіння…………………………………………………….. 105
Побут, промисли та культура…………………………………………………….. 113
В умовах «наступу» унії (XVI ст.)…………………………………………………….. 117
Суспільно-політичне становище………………………………………………… 117
Поселення та землеволодіння…………………………………………………….. 120
Побут, промисли та культура…………………………………………………….. 135
Козацький край (XVII ст.)……………………………………………………………….. 140
Суспільно-політичне становище………………………………………………… 140
Поселення та землеволодіння…………………………………………………….. 146
Брусилівська волость…………………………………………………………….. 148
Рожівська волость………………………………………………………………… 160
Бишівська волость………………………………………………………………… 162
Ходорківська волость……………………………………………………………. 163
Промисли, культура та побут…………………………………………………….. 167
У вирі Гайдамаччини (XVIII ст.)……………………………………………………… 173
Суспільно-політичне становище………………………………………………… 173
Поселення та землеволодіння…………………………………………………….. 178
Брусилівська волость…………………………………………………………….. 180
Рожівська волость………………………………………………………………… 200
Бишівська волость………………………………………………………………… 203
Ходорківська волость……………………………………………………………. 203
Промисли, культура та побут…………………………………………………….. 209
Під владою царської Росії (XIX ст.)………………………………………………….. 220
Суспільно-політичне становище………………………………………………… 220
Поселення та землеволодіння…………………………………………………….. 226
Брусилівська волость…………………………………………………………….. 228
Водотийська волость……………………………………………………………. 283
Бишівська волость………………………………………………………………… 318
Ходорківська волость……………………………………………………………. 320
Корнинська волость………………………………………………………………. 329
Промисли, культура та побут…………………………………………………….. 334
ЧАСТИНА ТРЕТЯ. ГЕНЕАЛОГІЯ ВЛАСНИКІВ ПОСЕЛЕНЬ ЗДВИЖЕНЬ-КРАЮ 351
Брусилівські маєтності…………………………………………. 354
Кисілі-Брусиловські………………………………………………………………….. 354
Бутовичі…………………………………………………………………………………… 364
Голуби……………………………………………………………………………………… 370
Ханенки……………………………………………………………………………………. 375
Сущанські-Проскури…………………………………………………………………. 380
Палії………………………………………………………………………………………… 385
Ольшанські………………………………………………………………………………. 390
Чацькі………………………………………………………………………………………. 392
Синельникови…………………………………………………………………………… 398
Шорнелі…………………………………………………………………………………… 403
Четиркіни…………………………………………………………………………………. 405
Рожівські й Містечківські маєтності………………………………………… 407
Лози (Лозки)……………………………………………………………………………… 407
Цетнери……………………………………………………………………………………. 411
Гедройци………………………………………………………………………………….. 414
Шлейфери………………………………………………………………………………… 415
Бишівські маєтності……………………………………………………………………. 419
Харленські (Харлінські, Харлецькі)……………………………………………. 419
Ходорківські маєтності……………………………………………………………….. 424
Тиші-Биковські…………………………………………………………………………. 424
Єрличі……………………………………………………………………………………… 429
Расцішевські……………………………………………………………………………… 436
Коростишівські маєтності………………………………………………………………… 441
Олізари-Волчкевичі (Волчковичі)………………………………………………. 441
Зміст………………………………………………………………………………………………… 449
