БРУСИЛІВСЬКИЙ РАЙОН
Брусилівський район розташований у південно-східній частині Житомирської області. Він межує з Коростишівським, Попільнянським, Радомишльським районами Житомирської та з Макарівським і Фастівським районами Київської області.
Площа району — близько 625 км. Загальна площа сільськогосподарських угідь (разом із підсобними господарствами) становить 52 971 га, з них орних земель — 34 165,2 га, сіножатей — 31 61,48 га, пасовиськ — 28 60,76 га. Площа лісів — 4 672,59 га, територія, занята водою, складає 899,15 га.
Особливість Брусилівського району — долина, успадкована сучасною течією річки Здвиж. У її південно-західній частині — неподалік верхів’я р. Здвиж, р. Дубовик і нижньої частини р. Унави — за рахунок злиття кількох впадин утворюється широка (до 32 км) водно-льодовикова долина. На відрізку між Брусиловом і Макаровом долина звужується.
Виявляється, ця долина — наслідок так званого Брусилівського розлому, з утворенням у ранньоархейському періоді пород чорнокітового ряду, які, на думку деяких дослідників (В. В. Жданов, О. І. Слензак), є первинними утвореннями земної кори, що виникли у догеосинклінальний період її формування.
Первинне походження земної кори під ґрунтами Брусилівщини підтверджують карбонатні породи, розкриті 36 свердловинами на площі 700 км, і які складають синклінальну структуру субмеридіонального простягання, ускладнену тектонічними порушеннями. Ядро цієї структури розташоване у с. Долинівка (Гнилець), східне крило проходить неподалік сіл Водотиї та Соловіївка.
Водно-льодовикові відкладення, які представлені пісками і суглинками, майже повністю вкривають територію Брусилівського району, який разом з Овруцьким і Новоград-Волинським виступає найбільшим островом лесоподібних суглинків на Поліссі. Наявність у лесоподібних суглинках нашої місцевості шаруватості й прісноводних молюсків свідчить про їхнє водне походження.
Нині територія району — це горбиста рівнина, розчленована широкими долинами річок. Найбільша річка — Здвиж, яка бере початок з болота поблизу Грубського лісу і протікає через весь Брусилівський район, а також у Макарівському, Бородянському, Іванківському районах Київської області. Впадає в річку Тетерів (басейн Дніпра).
Первісна назва річки Здвиж — Здвижень, що означає трясовину, заболочену місцевість. І справді, в сиву давнину вся прибережна до Здвижа територія від р. Ірпінь поблизу села Скочища до села Ситняки Макарівського району була заболоченою долиною, з обох боків захищеною системою Змієвих валів. Можливо, через це Брусилівщина отримала ще одну назву — Здвижень-край.
Природно-географічну зону, в якій розташований Брусилівський район, географи називають Поліссям. Якщо бути точнішим — Приполісся, бо майже вся територія Брусилівщини лежить на межі між Поліссям і Лісостепом, де переважають дерново-підзолисті темно-сірі та сірі лісові ґрунти, а в долинах Здвижа — торфово-болотисті ґрунти. Клімат району помірно континентальний. Середня температура січня — мінус 5,7 градуса, липня — плюс 19,4 градуса. Опадів випадає 560 міліметрів на рік. Період з температурою понад плюс 10 градусів становить 158 днів.
Серед корисних копалин в наших краях зустрічаються торф, пісок, глина, мергель, граніт. На території села Привороття є поклади молодого бурого вугілля і сірого граніту, запаси жовтої глини і значні поклади вохри на річці Руді.
В адміністративно-територіальному відношенні Брусилівський район поділяється на одну селищну об’єднану територіальну громаду та одну сільську раду – Ставищенську, які разом об’єднують 37 населених пунктів та підпорядковані Брусилівській районній раді. Адміністративний центр — селище міського типу Брусилів.
Станом на 2017 рік населення Брусилівського району складало 15,5 тис. осіб. У смт Брусилів проживає 4873 особи.
Населені пункти Брусилівського району, які входять до Брусилівської селищної об’єднаної територіальної громади: Брусилів, Биків, Болячів, Вільшка, Водотиї, Дубрівка, Дивин, Долинівка, Западня, Карабачин, Ковганівка, Краківщина, Лазарівка, Малинівка, Марянівка, Містечко, Морозівка, Нові Озеряни, Озера, Осівці, Пилипонка, Покришів, Привороття, Романівка, селище Скочище, Скочище, Соболівка, Соловіївка, Старицьке, Хомянка, Хомутець, Ястребня, Ястребенька.
Населені пункти Ставищенської сільської ради: Ставище, Високе, Йосипівка, Костівці.
Історія виникнення Брусилівського району сягає XVI ст., коли на території Київського воєводства виникла Брусилівська волость, а Брусилів став її прикордонною заставою. Після тривалого перебування Брусилівської волості у складі Радомисльського повіту 1923 р. було утворено Брусилівський район Київської області.
До складу Житомирської областi Брусилівський район увійшов 22 вересня 1937 року в результаті адміністративного поділу Київської областi. На той час у районі було 34 населених пункти, якi пiдпорядковувалися 28 сiльським радам. До складу району входили Вiльнянська, Вiленська, Здвижкiвська сiльськi Ради, якi нинi належать до Коростишiвського району, i не входили Скочищенська, Соболівська, Гнилецька (нинi Долинiвка), Озірська, Бикiвська та Западнянська сiльськi ради, якi тодi належали Корнинському району.
З 1962 до 1990 року смт Брусилів та села колишнього Брусиловського району перебували у складі Коростишівського району.
1990 року Брусилівський район було відтворено, що головним чином зумовлено переселенням на його територію мешканців сіл і селищ переважно Народицького району Житомирської області, найбільш постраждалих від аварії на Чорнобильській АЕС.
Нині в районі розташовано 36 сільських населених пунктів та одне селище міського типу, в яких проживають 15,5 тис. осіб. Тут діють одна районна, одна селищна та 18 сільських рад.
